Щоб в стіни будинку не проникала грунтова волога, влаштовують гідроізоляцію. У сучасних фундаментах гідроізоляцію монтують зазвичай на висоті 15 - 25 см від рівня землі, та обовязково вище рівня підлоги, щоб бетонні стяжки не були вологими, не промерзали, охолоджуючи підлоги житлових приміщень. У будинку, що має підвал, гідроізоляцію роблять на всіх рівнях: спершу - під фундаментною подушкою (під підлогою підвалу чи цокольного поверху), - горизонтальна гідроізоляція, потім монтують вертикальну гідроізоляцію, - від рівня підлоги підвалу або нижче його (бажано до рівня горизонтальної гідроізоляції) до рівня 15 - 25 см вище поверхні підлоги першого. Для освітлення підвалів часто нижче рівня землі влаштовують вікна. Перед такими вікнами необхідно мати колодязні-приямки з облицьованим каменем, цеглою, бетоном,стінами. Підлога такого приямка повинна мати лоток для збору води; зверху над вікнами рекомендується влаштувати козирки. Верх фундаментів і цоколів не завжди буває рівним і гладким, такі поверхні гідроізолюють напилюваним пінополіуретаном 3см, що не тільки забезпечує якісну гідроізоляцію складної поверхні, але й суттєво покращує теплоізоляційні характеристики бетонного фундаменту, будь-якої за якістю поверхні .Взагалі під будь-які будівлі бажано влаштовувати горизонтальну гідроізоляцію на двох рівнях під фундаментом та безпосередньо під підлогою, особливо це стосується теплих підлог, для того щоб тепло залишалося в приміщенні, і підлога не втрачала вниз тепло, оптимальна гідроізоляція пінополіуретаном щільність 40 кг/м.куб, він забезпечить безшовну гідроізоляцію і теплоізоляцію. Іноді будівлі з різними фундаментами гідроізоляцію монтують тільки під підлогою. Це невірно, так як вологість, що йде по фундаменту, буде зволожувати підпілля, стіни та інші конструкції будівлі, що призводить до загнивання, плісняви, небезпечних грибків, та руйнування фундаменту. Тому, ізоляцію треба укладати і під фундаментом, і під підлогою.
  Гідроізоляцію важливо виконувати вчасно на стадії будівництва, поки є доступ до його поверхонь, тому з часом коли вже будівництво завершене, гідроізоляція фундаменту буде ускладнена, треба буде розкопувати фундамент по периметру до основи, тобто до найнижчого рівня основи фундаменту, очищувати поверхню бетону, та проводити роботи по його гідроізоляції. Відкопування фундаменту треба проводити на 0,8-1 м шириною щоб забезпечити простір необхідний для якісного напилення гідроізоляційних матеріалів. Поверхні стін підвалу не гідроізольованого ззовні і його підлогу ізолюють так: якщо вже є підлога, то і підлогу і стіни підвалу покривають гідроізоляційними матеріалами, це може бути і поліуретанові чи епоксидні гідроізоляційні матеріали або полімочевина, все це робиться попередньо висушивши та підготувавши поверхні. Якщо немає підлоги то, на існуючу поверхню підлоги кладуть шар геотекстилю чи іншої плівки, гідроізолюють ППУ або напилюваним поліуретановим компаундом, покривають шаром бетону (7-12 см), вирівнюють, витримують протягом двох-трьох тижнів, покривають ПУ компаундом, полімочевиною або іншими оздоблювальними матеріалами, керамплиткою ітп.

   Збірне будівництво житлових та промислових будівель гостро потребує матеріалів для герметизації стиків між збірними конструкціями, панелями. Стики є найбільш вразливим місцем споруди, бо волога, яка потрапляє у стик, призводить до прискореної корозії зварних конструкцій стиків, знижуючи тим самим термін служби будинку.
   Незалежно від положення стику герметизуючі матеріали повинні відповідати таким основним вимогам:
-  повністю оберігати стик від попадання в нього води

-  не допускати фільтрації повітря понад кількості, передбаченого нормативами;

-  мати здатність зберігати свої герметизуючі властивості незалежно від атмосферних впливів;

-  тривалий час не піддаватися старінню;

-  мати невисоку вартість і виготовлятися з доступної сировини.

   Вимоги, що пред'являються до герметика, як видно вже з цього переліку, є досить складними. Якщо ж врахувати вплив різних атмосферних впливів у різних кліматичних зонах, то стає ясним, що матеріали для герметизації стиків панелей повинні мати властивості, які ніколи не пред'являлися іншим будівельним матеріалам. 

   Для герметизації стиків панелей можуть застосовуватися такі види матеріалів: мастики або пасти, плівки, пористі еластичні прокладки і профільовані вироби.
Герметики - це матеріали, в основному призначені для герметизації стиків стінових панелей в великопанельному житловому будівництві, осадових і температурних швів в будівельних конструкціях. Герметизуючі матеріали, виготовлені на основі полімерів, характеризуються водо-, газо-і повітронепроникністю, гнилостійкістю, гарною адгезію до більшості будівельних матеріалів, стійкістю до корозії. Герметики або їх складові виготовляють у заводських умовах і на об'єкт вони надходять у готовому до вживання вигляді. Вулканізуючі пасти - герметики, що відносяться до цієї групи, являють собою вязкотекучі, пастоподібні суміші, що переходять у резиноподібний стан при добавці спеціальних вулканізующих агентів. Найбільш цінною якістю таких паст є те, що вони вулканізуються без усадки, забезпечуючи повну надійність герметизації стиків панелей. До вулканізуючих Пастових герметиків відносяться тіоколові герметики, мастика "Поліеф", пінополіуретановий герметик і мастика ЦПЛ-2.
Тіоколові ГЕРМЕТИКИ
   Герметизуючі мастики на основі рідкого тіоколу виготовляються наступних марок: ГС-1, У30м; У-30с, У-30МЕС-5, У-30МЕС-10, УТ-31, УТ-34, У-35, УТБ-1, УТБ- Н, УТЦ-1. Кожна із зазначених мастик складається з: герметизуючої пасти, вулканізуючої пасти, прискорювача вулканізації, наповнювача, адгезійної присадки (для герметиків марки У-30, МЕМ-5, У-30МЕС-10, УТ-32, УТ-34). В якості герметизуючої пасти використовується рідкий тіокол, який вулканізується за рахунок введення в нього вулканізуючої пасти і прискорювача. Вулканізуючі агенти вводять в герметизуючу пасту безпосередньо перед роботами.
   Виготовляються тіоколові герметики безпосередньо на об'єкті шляхом змішування компонентів до отримання однорідної маси. Життєздатність готового герметика обчислюється 1-15 год і залежить від вихідної в'язкості Тіоколу, кількості вулканізуючих агентів і температури повітря. За звичайних умов (температура повітря 15-30 С) вулканізація герметика завершується через 7-10 діб. При необхідності прискорити процес вулканізації герметизації тіоколовими герметиками шви і стики прогрівають° С протягом 24-36 год при 80 °, а герметик  при температурі 50 С протягом 12-18 год, що прискорює процес вулканізації в 7-10 разів. Тіоколові герметики мають гарну адгезію до багатьох матеріалів, вони стійки до впливу морської і прісної води, розчинників, розбавлених кислот, слабких лугів, сонячного світла, добре чинять опір окисленню, дії атмосферних опадів, володіють корозійною стійкістю. Застосовують тіоколові герметики для герметизації стиків залізобетонних панелей, для заповнення швів в деталях і конструкціях з металу, пластмаси, кераміки і скла.
   Мастика "Поліеф" представляє собою самовулканізуючу пасту, до складу якої входять поліефірна смола, Толуїлендіізоцианат і мінеральні наповнювачі. Має хорошу адгезію до бетону, металу, дерева, відрізняється атмосферостійкістю, волого-і газонепроникністю. Мастика виготовляється змішуванням компонентів у змішувачах марки СМ.
Пінополіуретановий герметик
   В якості герметика використовується жорсткий пінополіурентан, просочений синтетичними смолами; основними компонентами пінополіуретанового герметика є поліефірна смола і Толуїлендіізоцианат. Пінополіуретановий герметик стійкий до дії розбавлених мінеральних кислот і масел, бензину, озону, має гарну адгезію до різних поверхонь, володіє атмосферостійкістю, низькою теплопровідністю.
   Основна область застосування герметика - герметизація стиків стінових панелей та інших будівельних конструкцій.
Мастика ЦПЛ-2 (ВТУ 186-70) призначена для герметизації стиків панелей зовнішніх стін і примикань балконних плит, плит лоджій, і навіть віконних і балконних блоків у великопанельних будівлях.
    Мастику готують в обсязі змінної потреби. Вона повинна бути вироблена не пізніше як через 10-15 год після її приготування при зовнішній температурі повітря не більше 25С і не пізніше ніж через 20 год при більш низькій температурі.
Пластоеластічні мастики
   До цієї групи відносяться мастики, виготовлені на основі високомолекулярного поліізобутелена. Вони відрізняються високою еластичністю, атмосферостійкістю, мають гарну адгезію до основи, абсолютно волого-, паро-та повітронепроникні, володіють здатністю заповнювати порожнини стиків будь-якої конфігурації.
Поліізобутіленові мастики являють собою однокомпонентну систему, що складається з двох фаз: рідко-еластичної і твердої. У рідко-еластичну фазу входить поліізобутілен, регенерована гума, мінеральне масло, а в тверду - дрібномолоте кам'яне вугілля.
   Мастика поліізобутиленова будівельна УМС-50 виготовляється на основі поліізобутилену і добавок. Її склад (у% по масі): поліізобутілен П-118 - 5, масло нейтральне - 16-20, крейда дрібноколота (40-50 мк) - 75-79. В якості наповнювача, крім крейди, можуть бути використані мелені мармури і вапняк.
Для мастики УМС-50 характерна висока адгезія до основи, стійкість до атмосферних впливів.
Ізол Г-М володіє високими властивостями, має гарну адгезію до металу, бетону, скла, кераміки. Мастика зберігає свої властивості в інтервалі та застосовується для  температур від -45 до +80 панелей в герметизації стиків і швів  великопанельному житловому будівництві.
ПРОФІЛЬНІ ЕЛАСТИЧНІ ПРОКЛАДКИ
   Ущільнюючі прокладки, виготовляються у вигляді смуг і джгутів з різними профілями поперечного перерізу, застосовують для герметизації вертикальних і горизонтальних стиків панелей зовнішніх стін, а також для герметизації зазорів між дерев'яними або алюмінієвими віконними коробками і пов'язаними з ними поверхнями панелей. Найбільше застосування в будівництві набули профільні прокладки пороізол, Герні, УГС, УП-50 і пінополіуретанові. Пороізол - пористий, гнилостійких і довговічний матеріал, еластичний при температурі від +80 до-50С. Залежно від призначення випускається у вигляді трубок, стрічок або джгутів.
   Ущільнювач горизонтальних стиків (УГС) - легкий пористий еластичний матеріал, за зовнішнім виглядом нагадує пороізол.
Поліізобутиленових плівку УП-50 застосовують для герметизації вертикальних і горизонтальних стиків зовнішніх панелей в великопанельному житловому будівництві.
Герні виготовляється з гумової суміші типу ІР-73-51 у вигляді пористих герметизуючих прокладок круглого, овального або грушоподібної перетину з плівкою на поверхні.
Основний експлуатаційний показник пористих гумових герметизуючих прокладок - високе еластичне відновлення після стиснення, що забезпечує герметизацію стику між панелями при деформації останнього.
   Пінополіуретанові герметики виготовляють з пінополіуретанових стрічок, просочених гідррофобним складом на основі синтетичних каучуків. Застосовують пінополіуреранові прокладки для герметизації горизонтальних і вертикальних стиків і швів панелей великопанельних будинків. Прокладки гумові пористі неформові ПРА-1 являють собою ущільнювально-прокладочний матеріал з монолітною плівкою на поверхні. Використовуються для герметизації стиків панелей великопанельних будинків, а також в якості ущільнювального матеріалу в різних конструкціях.

    Все це способи та засоби минулого століття надійні, але складні у виконання на даний момент існує набато простіший метод ізоляції швів стиків для збірного каркасно-щитового будівництва, що надовгі часи не менше 30 років усуне проблему герметизації стиків швів щілин чи тріщин: ПІНОПОЛІУРЕТАН або ППУ це сучасний європейський ізолюючий матеріал.

   До гідроізоляції водойм, фонтанів або ставків, або каналів для зрошення полів - неважливо, будь-яких штучних водойм - необхідно поставитися дуже серйозно. Від якості гідроізоляційного покриття залежить подальша доля штучної водойми. Практично будь-яка водойма має дно природного характеру, добре якщо воно глинисте - оскільки глина може, служити, як надійний захист від поступового протікання води в ґрунт, а якщо дно піщане або земляне - то необхідно постійно підтримувати потрібний рівень води, а це досить складно. Крім того, штучне водоймище з легкістю може перетворитися на болото, і дно такої водойми дуже швидко покриється мулом і травою.
  Для збереження первісного вигляду водойми, яка ви сподіваєтеся, прослужить вам не одне десятиліття, потрібен якісний і правильний захист від навколишнього середовища - гідроізоляція ставка чи водойми.
   До вибору гідроізоляційного матеріалу необхідно підійти з правильного боку, враховуючи функціональне призначення самого водоймища, розміри, глибину залягання ґрунтових вод, ландшафт і багато інших чинників.
Одним з найбільш випробуваних і відомих, однак, і найдорожчих методів гідроізоляції ставків є гідроізоляція за допомогою бетону. Даний метод забезпечує монолітність чаші, запобігає появі тріщин і промерзання, які можуть призвести до руйнування дна і стін. Для гідроізоляції водойми бетоном - слід застосовувати тільки якісні витратні матеріали і технології.
   Найпоширенішим способом є покриття водойми спеціальною гідроізоляційною плівкою. Такий спосіб гідроізоляції можна використовувати для водойм або ставків будь-якої форми. Гідроізоляційна плівка повинна володіти високою еластичністю, міцністю, стійкістю до різних пошкоджень і пасивністю до лугів і кислот. Найбільш практичними є ПВХ-плівки, які стійкі до температур, еластичні, довговічні і не бояться ультрафіолету, а одні з найбільш дешевих плівок - це поліетиленові. Та насправді довговічною недорогою та легкою в нанесені є рідка напилювана гідроізоляція, сумішей такої гідроізоляції є досить багато з різними технічними показниками, країною походження та ціною, тому кожен замовник повинен вибрати із запропонованих своє співвідношення ціна-якість,а ми розробимо техкарту та якісно виконаємо роботи по напиленні рідкої гідроізоляції.